Розповісти про УНА-УНСО у двох реченнях неможливо. Хоча б через те, що організація весь час у розвитку.

УНА-Українська Національна Асамблея - почала свою діяльність з цілеспрямованого захисту сільського виробника, як фермера, так і колгоспника від міського державного бюрократа.

Потім почалась наша кампанія по захисту дітей і пенсіонерів від того ж державного бюрократа.

Ми захищаємо українську армію від нищівної ворожої бюрократичної навали.

Ми починаємо тепер боротьбу за збереження української національної культури з тим же самовпевненим зшахраєним державним бюрократом!

Тобто, виходить, ворог один - мерзотна хитромудра тисячорука бюрократія, яка уособлює в собі все, що заважає нормальному життю в Україні за будь-якого соціального ладу. Все у нашій країні вирішується не за здоровою логікою, не виходячи з інтересів держави, а виключно на користь продажному чиновництву, яке загрузло у хижацтві та хабарництві.

На їхній совісті загибель виробництва. Бо простіше здирати хабарі з торговця, що заробляє гроші без особливих зусиль, ніж з чесного товаровиробника.

На їхній совісті небачений стрибок злочинства. Як можуть боротися зі злочинністю ті, хто самі є злочинцями? Кажуть, що тепер зменшились авторитет і сила злодіїв у законі. Брехня! Зменшився вплив тих злочинців, що за тюремними гратами та колючим дротом. Але значно збільшилась могутність злодіїв, які захищені законом - корумпованих чиновників і нечесних торгашів. Оце і є нові злодії у законі. Вони є тепер володарями цієї держави. Нинішній соціально-економічний лад в Україні - ані капіталізм, ані соціалізм. Назва йому - БЮРОКРАТІЯ.

Такий саме жахливий і химерний лад вже існував у Австро-Угорщині та царській Росії. Він був яскраво, і, мабуть, гіпертрофовано змальований Кафкою і Достоєвським. І ось ми бачимо такий лад у себе в Україні, причому без усякої гіпертрофованості, а у натурі. І не наприкінці ХІХ століття, а наприкінці ХХ-го.

Ось проти цього жахливого змія і виступив Георгій Победоносець нових часів в образі УНА-УНСО. Удари були досить болючими, але перемогти бюрократів не так вже і просто. Поранений звір накинувся на нас усіма владними структурами, усіма своїми засобами масової інформації. Все було поставлено нам у мінус.

Наш захист сільського трудівника - мінус.

Наша боротьба з міліцейською і судовою сваволею - мінус.

Наша кавказька політика, побудована на захисті елементарної справедливості (Чечня) і прямих економічних (нафтових) інтересів України (Грузія і Чечня) - мінус.

Боротьба з лукашенківським фашизмом - мінус.

Захист українців Придністров'я - мінус. Навіть тут ми недогодили нашій вщент зрусифікованій еліті, хоча пліч-о-пліч воювали з російськими волонтерами проти прорумунських екстремістів.

Ці екстремісти ще покажуть свої зуби. В Румунії міцніють голоси антиукраїнських сил, які зазіхають і на західну Одещину, і на північну Буковину. Але наша мужність під Тирасполем та Бендерами показала, що не варто зазіхати на чуже.

І давайте подивимось правді в очі: хто зараз в Україні здатний чинити опір іноземній навалі, крім УНА-УНСО? Може розкладена і позбавлена ідеалів армія? А може МВС чи СБУ, які здатні цькувати тих, хто не жаліючи життя, боровся за справедливість і інтереси України? Для прикладу: в аеропорті Бориспіль були конфісковані гроші, які уряд Грузії передав вдовам і матерям бійців УНСО, що загинули під час грузино-абхазької війни. Так, спочатку було якесь порушення митних правил. Але чому, коли все з'ясувалось, гроші не повернули тим, кому вони були призначені? Тобто матерям, вдовам, дітям!

Подумайте: хто може захистити Україну, окрім нас? І від тотального розкрадання, і від інтервенції ззовні? Велика армія, що не нюхала пороху, нічого не варта у порівнянні з невеликим колективом загартованих у боях ідейних бійців. "Хочеш миру - готуйся до війни". Це істина для всіх віків. "Не хочеш годувати свою армію - годуватимеш чужу". Цькування своїх героїв, людей, які здатні за Батьківщину покласти своє життя, - це знищення здатності суспільства до самозахисту.

Брехня, що ми готуємо підпілля проти свого уряду, як би ми не ставились до нього. Але ми дбаємо про підпілля на випадок іноземної окупації, яка зовсім не є такою вже химерною.

Ми глибоко переконані, що більшість синів і дочок України рано чи пізно приєднаються до нас, бо ми перш за все партія молоді.

А щодо національності скажемо таке: у запорізькому війську були не тільки українці, але всі вони боролися за свою країну - Україну і проти польської корони, і проти Москви, і проти бахчисарайських ханів.

Всі ми - народ України. І наші докорінні інтереси - єдині. І саме тут, на цих теренах повинна створитися нова своєрідна єдність.

Не вірте чуткам, які розповсюджують про нас наші вороги. Вони лякають людей, щоб позбутися політичних конкурентів. Вони знають, що з нами молодь, що за нами майбутнє.

Сучасна влада настільки корумпована і прогнила, що,якби і хотіла, не здатна була б зупинити чорний хижий карний потік, який все більше і більше затоплює Україну.

Хто зможе протистояти цьому, крім нас?

"Рух", що плазує перед владою, аби його хоч трохи допустили до годівниці?

Комуністи, які мають велику кількість голосів виборців тому, що за них голосують маразматичні ультра-сталіністи?

Різні ліберали і народні демократи, які захищають інтереси виключно шахраюватих багатіїв?

Діаспорні націоналісти, керівництво яких все життя прожило за кордоном і знає про українське життя рівно стільки, скільки і про життя на Марсі?

Тільки ми, Українська Національна Асамблея, партія активних прагматиків,здатна втілити у життя загальнонародні інтереси. А які ці загальнонародні інтереси - нехай вирішує сам народ.

Ми за капіталізм, при якому буде захищений кожен трудівник і пенсіонер.

Ми за соціалізм, при якому не буде придушена приватна ініціатива, а національний товаровиробник буде діяти в умовах здорового протекціонізму.

Наша мрія - створити такий лад, при якому усім, окрім принципових нероб, гарантуватиметься прожитковий і житловий мінімум, при якому товаровиробникові буде забезпечений захист від карного і державного рекету, і пріоритет на внутрішньому ринку, за умови, що вітчизняні товари будуть дешевшими і не гіршими за якістю від іноземних.

Нам байдуже, як назвати такий лад: "народний капіталізм" чи "ринково-державний соціалізм". Не правда, що не можна гармонійно поєднати у межах однієї держави кілька економічних формацій, які, конкуруючи між собою, працюватимуть на користь країни.

Нам цілком чуже гасло "хто не з нами, той проти нас". Не має значення, з нами людина чи не з нами. Тільки б вона була за сильну, демократичну, вільну Україну.

Якби слово "демократ" не було спаплюжено нечесними політиканами всіх кольорів, то ми б називали себе демократами. Але у народній уяві образ демократа - це образ політичного брехуна, який прагне одного - високої депутатської зарплати.

Ми готові контактувати з будь-якими партіями, які мають за мету очищення нашого життя від корупції, злочинності, потворної соціальної несправедливості, яка може кинути Україну до кривавого голодного всенародного бунту.

Ми - здорові молоді сили України. Тільки свіжа кров може оздоровити політико-культурно -економічний організм України.

І це не перебільшення, бо УНА - це життя.