Придністров’я населене переважно слов’янами‚ з яких більшість є українцями (корінне населення). Діяльність уряду ПМР спирається на активну підтримку населення‚ на його категоричне небажання перебувати під владою Румунії. З самого початку населення та політичні чинники Придністров’я були зорієнтовані на Україну‚ дехто - як на материнні землі‚ дехто - як на природнього геополітичного спільника. Але принципова позиція українського офіціозу не проводити власної зовнішньої політики‚ а також активна політика російських неурядових і колоурядових сил по підтримці Придністров’я (при сприянні сил урядових) переорієнтувала декого з населення і політиків ПМР на Росію. В Придністров’ї Українська держава щодня‚ щохвилини втрачає свій престиж‚ демонструючи своє небажання (нездатність) захистити або надати підтримку сотням тисяч українців з другого боку кордону. Серед цих українців її престиж вже втрачений. Таким чином першим кроком Української держави на зовнішньополітичній арені була зрада (початок для нас традиційний).

Наприкінці літа 1991 року президент ПМР Смірнов привіз до Києва звернення ВР Придністров’я про включення цієї території до складу України. Біля виходу з готелю ”УКРАЇНА”‚ за 800 метрів по прямій від Верховної Ради‚ його було захоплено молдавськими поліціянтами і вивезено до Молдавії. Українські урядові чинники не спромоглися навіть на млявий протест проти дій іноземних спецслужб на теренах нашої ”бардзо суверенної” держави.

Приєднання Молдавії до Румунії є тільки справою часу. Перспектива цього вже ускладнює політичну і оперативну ситуацію на нашому півдні і південному сході. Територіальні претензії до України були висловлені Румунією на достатньо високих політичних рівнях‚ щоб спонукати Україну вдатися до тих чи інших запобіжних заходів. В Буковині і Одеській області активно і не дуже криючись румунська аґентура провадить діяльність спрямовану на підрив територіальної цілісності України. Варто назвати такі ЛЕҐАЛЬНІ орґанізації як ”Трансністрія” і ”Румунія ші Букувіне”. В Чернівцях і південній Бессарабії над деякими сільрадами і постійно на мітинґах майорять румунські триколори. Для буковинських молдаван питання майбутньої державної приналежності Буковини вирішене на користь Румунії. Румунська експансія здійснюється як на політичному‚ так і на побутовому рівнях. В Придністров’ї вона провадиться військовим шляхом‚ і там вона мусить бути зупинена.

В умовах‚ коли в конфлікті українців Придністров’я з румунами‚ Україна фактично підтримує Румунію‚ принаймні так це виглядає з лівого берега Дністра‚ коли Україна вдалася до блокади Придністров’я‚ Росія‚ здійснюючи допомогу‚ надаючи політичну підтримку ПМР‚ створює собі плацдарм для політичної і оперативної діяльності на півдні і сході України‚ грає стару ролю захисниці слов’янських інтересів.

Виходячи з талмудистської логіки українських політиків‚ якщо Росія дбає в Придністров’ї про власні цілі‚ то ми не мусимо ”влазити” до справи.

Нормальна логіка спонукала б нас бути там раніше за росіян‚ тим більше ми мусимо бути там зараз. Єдиний спосіб не пустити румун та москалів у Придністров’я - це бути там самим.

Україна мусить усвідомити якомога скоріше і раз і на завжди: або держава провадить активну зовнішню політику‚ або в середині її активну політику провадять інші держави.

В Придністров’ї Україна повинна продемонструвати всім зацікавленим сторонам‚ що вона здатна і буде захищати свої інтереси в Криму.

Кажуть‚ що в Придністров’ї складна ситуація‚ що Смірнов - авантюрник‚ а його команда підтримує прокомуністичний режим‚ і українці там ”якісь не такі”. Українці дійсно не такі. Замість прапорів у них в руках автомати. Ми дуже любимо співати протяжні пісні про українців‚ котрі зі зброєю в руках захищали власні інтереси і не дуже любимо і боїмося українців‚ котрі не співають пісень‚ а зі зброєю в руках захищають власні інтереси.

”Смірнов і його команда” є рішучими політиками і здібними орґанізаторами‚ на відміну від тих‚ що сидять у Києві. Вони довго стукали у київські двері‚ але замість хліба їм подали камінь.

Люди в Придністров’ї‚ особливо українці‚ часто цілком риторично запитують приїжджих: ”Чому нас зрадив український уряд?” Український уряд зрадив не їх. У Придністров’ї уряд зрадив нас.

Проспали‚ промарнували‚ розтринькали - Крим‚ Придністров’я‚ військо‚ військову техніку‚ ядерну зброю - це вже нагадує систему. Чи така система нам потрібна? Чи такий нам потрібен Уряд?

Коли вам будуть казати‚ що в Придністров’ї складна ситуація‚ відповідайте: ”Це в Україні складна ситуація”. Але ми її_________!