ПОВТОРЕННЯ IМЕНI

 Якщо є причини і наслідки, якщо є тільки причини і тільки наслідки, якщо речі є лише кордонами нашої обмеженості, то світ є однорідним і негативним. Як порожнеча.

 Якщо суб’єкт є тільки напрямком рефлексії, то рефлексія спрямована в порожнечу.

 Невизначеність і порожнеча стоять за найбільш фундаментальними поняттями і уявленнями. Свідомість і розум грунтуються на невизначеності - підставі, яку неможливо спростувати.

 Ієрархія речей грунтується на порожнечі і увінчується порожнечею. Менше, ніж нічого, більше, над усе.

 Коли ми говоримо про порожнечу, ми маємо на увазі щось протилежне будь-якій речі, будь-чому, всьому. Це дійсно порожня порожнеча, вона є до буття, вона є до небуття.

 Вся маса речей - це ніщо. Світ порожній і в порожнечі темрява. В темряві хижа потвора: невизначеність і негативність. В порожнечі ширяє Бог - можливість усього.

 Що є річ у порожньому світі? Перша річ є простою і походить з порожнечі, це означає, що свої причини вона має в темряві і порожнечі, темрява і порожнеча є її суттю, хоч сама ця річ не може бути темрявою і порожнечею, вона є протилежне - світло і наповненість.

 Ця перша річ дійсно подібна до слова. Фізична природа слова звичайно ніяк не пов’язана з природою того, що вона називає. Якщо перша річ є слово, то має місце висловлення, називання.

 Коли ми знудились з однією річчю, можна піти далі і уявити інші речі як множину самоназв, але тут ми пропускаємо момент, коли з’являється відмінність між ними, адже суттєві відмінності тут неможливі. Множина абсолютів - це занадто.

 Перше слово є самоназвою порожнечі, Бога (вони так подібні), ми будемо казати „дух“, коли стилістично незручно буде казати „порожнеча“.

 Друге слово є назвою діючого духу, назвою називання; назвою відношення порожнечі до першого слова.

 Порожнеча утримує в собі можливість всього. Друге слово - назва реалізованої можливості.

 Дух як можливість і дух як реалізована можливість відрізняються тільки з точки зору слова, вони для нього є: перше його небуття, друге - його буття, тобто в першому випадку слова не існує, а в другому дух існує для нього як його зміст.

 Другий крок не є названня діючого духу окремо від результату, від слова. В цьому сенсі друге слово є повторенням.

 Діючий дух є дух. Чи можлива відмінність назви духу від назви діючого духу? Називання є дух, але дух не є називання. Виходячи з того, що назви різного різні і навпаки, слово, що називає діючий дух, - є слово, що називає дух взагалі, порожнечу, але слово, що називає дух взагалі не є слово, що називає дух діючий. В тому сенсі, що діючий дух лишається все тим же духом, друге слово лишається першим словом. В тому сенсі, що друге називання називає вже інше: дух і його слово, перше слово не є друге. Якщо ми уявимо весь словесний ряд, то кожне слово, якби воно могло бачити, бачило б тільки послідовні йому, попередні для нього не існували б, хоча воно могло б про них здогадуватись.

 Називання є результатом в тій мірі, в якій воно є. Там, де воно є інше, воно є абсолют, ми можемо сказати це, якщо матимемо на увазі, що абсолют не є називання. Називання як дух, напевне, може виступати як суб’єкт, позаяк поняття „дух“ означає для нас перш за все і навіть тільки те, що це є суб’єкт. Проте це не значить, що мислить сама думка, адже як вона є не тільки дух, але й слово, яке за своєю протилежністю духові мислити не може, то думка мислить тільки як дух, тобто мислить дух, але з обмежених позицій думки. Думка є суб’єкт скоріше в тому сенсі, що коли вона захоче звернутися до дійсного суб’єкту, вона не здатна побачити більше себе. Для себе вона є дух у його повноті. Людина, будучи повторенням, бачить тільки повторення себе. Бачення є повторювання зору. Життя - повторення імені. Кожна нова епоха намагається повторити якусь з попередніх.

 Буття є називання. Я описаний послідовністю назв. Істину, сутність речі можна описати множиною слів, кожне з яких буде помилкою неточністю, брехнею. Помилка - форма виявлення істини в Житті. Істинність в методі - це усвідомлення помилки, усвідомлена помилка, тобто брехня. „Мисль ізрєчьонная єсть жизнь“.

 

Д. Корчинський